Моя праця

БІНАРНИЙ УРОК У  5 КЛАСІ

(історія України та українська література)

Історичне минуле українського народу.  Літописні оповіді.

Тема уроку: Історичне минуле українського народу.  Літописні оповіді.

Мета: пояснити значення літописів для наступних поколінь; учити аналізувати риси вдачі руських князів; пояснити зміст понять «Київська Русь», «князь», «дружина»; визначити основні складові діяльності князів Київської Русі; розвивати творчі здібності учнів; виховувати повагу до душевної краси й духовності наших предків, любові руських князів до своєї землі як гідного  прикладу для наслідування.

Тип уроку: бінарний  урок – історія України  та українська література.

Обладнання: портрети Нестора Літописця, Святослава, кросворд,  шифрограма,  відеофрагменти «Нестор Літописець», «Іду на Ви! », презентація, тестові завдання.

Зміст уроку

І. Організаційний момент.

  Привітання, психологічний настрій класу.

Учитель літератури .  Тема нашого уроку «Історичне минуле

українського народу.  Літописні оповіді».  А урок у нас незвичайний, тому що

 в одному уроці ми поєднали два предмети -  українську літературу та історію

України. Наша  сьогоднішня мета пояснити значення літописів, пізнати

історичне минуле українського народу,  походження українців та

 діяльність київських князів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Учитель історіі.  В історії кожного народу є такі пам’ятні  події, є такі визначні дати, які навічно вкарбовано в народну душу. Через них, через ті місця, події, дати, як через магічні кристали, висвічується нащадкам сива давнина, пізнається ними власна далека й близька історія. Звідти, з правічних часів із недавніх століть, долинає відгомін життя й боротьби наших предків.                                                                                                  

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

 Демонстрація виконаних учнями вдома ілюстрацій до літописних оповідей  «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава».

Учитель літератури. Таке домашнє завдання не було випадковим. Виконуючи його, ви познайомились зі змістом оповідей із літопису «Повість минулих літ». Сьогодні ми підсумуємо вивчене з розділу української літератури – історичне минуле нашого народу. Епіграфом до уроку візьмімо слова  Тараса Шевченка:

Подивіться лишень добре, Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ні же тії коми. Все розберіть… та й спитайте Тоді себе: що ми? Чиї сини? Яких батьків?

Учитель історіі. Отже,  помандруймо з вами в історичне минуле, з яким ви вже почали знайомитися на уроках історії України, і спробуймо дати відповідь на  питання, які перед нами ставить великий Кобзар.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Учитель історіі. Пригадаємо основні поняття, які ви засвоїли на уроках історії. Для цього спробуємо розгадати кросворд.

1.     Наука, що вивчає способи обчислення часу  (хронологія)

2.     Прізвище вченого, якого вважають батьком української історії

 (М. Грушевський)

3.     Записи найважливіших подій з року в рік  (літописи)

4.     Ім’я сестри Кия, Щека і Хорива  (Либідь)

х

р

о

н

о

л

о

г

і

я

Г

р

у

ш

е

в

с

ь

к

и

й

л

і

т

о

п

и

с

и

Л

и

б

і

д

ь

Ø Яке ключове слово кросворду?

Ø Що воно означає? (Це найдавніша назва, якою користувалися предки для називання своєї землі).

Ø Демонстрація відео «Становлення Києва».

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

5.1. Літописна оповідь «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»

Учитель літератури.

Ø Як ви гадаєте, від яких слів утворилося слово «літопис» і що воно означає?       (літа, писати)

Найдавніший літопис, що дійшов до нас,— «Повість минулих літ». Його автором є Нестор (1056–1113). Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI — початку XII століття.

Розповідь про Нестора (випереджаюче завдання)

      Науковці вважають, що Нестор Літописець народився в 1056-1057 рр. Був високоосвіченою людиною, знав кілька іноземних мов, зокрема грецьку. Сімнадцятирічним став монахом Києво-Печерського монастиря – найбільшого на той час релігійно-культурного центру Київської Русі. З юних літ Нестор відзначався книжковою премудрістю. Особливо його цікавили життя святих та історичні події. Він старанно зібрав і описав найважливіші події вітчизняної історії, склавши  їм оцінку, виклавши власний на них погляд. Крім розповіді про історичні події, у літопис вміщує художні описи, легендарні оповіді, казкові елементи, прислів’я, приказки. Тому літопис – не лише історичний твір,  а й  твір літератури.

Демонстрація відео фрагменту «Нестор Літописець»

v  

Учитель літератури. Що ж спонукало Нестора написати історію своєї рідної землі? Мабуть, гордість за минуле,  уболівання за майбутнє, заклик до збереження цілісності батьківщини.

Учитель історії. А зараз ми помандруємо в келію Києво-Печерського монастиря, де працює над своїм літописом  ченець Нестор і якраз описує виникнення міста Києва та історію перших київських князів.

v Інсценізація «У Печерському монастирі» (виконують учні)

                 Нестор.  Андрій Первозванний сказав своїм учням: «Бачите ці гори? На  цих горах засіяє Божа благодать: тут має постати великий город і многі церкви Бог має здвигнути». І увійшов на ці гори, благословив їх і хрест поставив, і помолився Богу, зійшов з гори тої, де після постав Київ.

                 Ведучий. Ця давня історія сповіщає про початок древнього Києва. Цікаво, що ж було далі?

                 Нестор. І були три брати: одного звали Кий, другого – Щек, третьому

 ім’я було Хорив і сестра їхня – Либідь!

На сцену виходять Кий, Щек,  Хорив, Либідь, яких нібито уявляє Нестор.

Літописець сидить за столом і, роздивляючись братів із сестрою, щось записує гусячим пером.

Щек. Що, брате?

Хорив. Кажи швидко!

Либідь. Так, братику, не мовчи!

Кий. Почув я сьогодні пророчі слова: маємо збудувати серед цього лісу, онде на тих горах, велике місто, що прославить наші імена.

Щек. Я згоден.

Хорив. Хороша це справа.

Либідь. Це правильно.

Нестор. Узялися брати до роботи, і виросло місто, яке назвали на  честь старшого брата Києвом. Ближчі ж гори нарекли Щекавицею та Хоревицею, а річку, що текла неподалік, –  Либіддю.

Учитель української літератури

v Робота над оповіддю «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»

v Міні – вікторина для найуважніших (знайдіть підтвердження в тексті)

-         Які племена згадуються  літописі? (Поляни, древляни, словени, кривичі, сіверяни, полочани, муроми, чемериси, мордва, бужани, волиняни, новгородці, радимичі та інші)

-         Кого називали «мужами мудрими й тямущими» (Полян)

-         Яке містечко ще назвали на честь Кия? (Києвець)

-         До кого ходив  і з ким був у дружніх стосунках Кий? (До грецького царя)

-         Хто передбачив  становлення Великого міста? ( Андрій Первозванний)

Фізхвилинка

5.2.Літописна оповідь  «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава».

Учитель історії.

Святославу Ігоровичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.

 Демонстрація відео фрагменту «Святослав Хоробрий».

 Розповідь учениці про князя Святослава Хороброго (випереджаюче завдання)

Княгиня Ольга мала єдиного сина, Святослава. Він був відважний та хоробрий. Святослав усе своє життя провів не в Києві у палатах, а в походах, зі своїми воїнами, які його дуже любили, бо він жив так просто, як і вони.

У похід не возив Святослав із собою ні казанів, ні наметів. Спав на землі, поклавши під голову сідло. Їв просту страву: нарізував конину, або воловину, або м’ясо іншого звіря тоненькими шматочками, пік на вогні і так споживав страву.

А на ворогів своїх не нападав хитро, несподівано, щоб їх наскочити. Ні! Він попереду себе посилав до того, на кого йшов походом, свого посла, щоб переказав ворогам його воєнний виклик: «Іду на ви!».

І аж тоді йшов на ворога, який тимчасом підготувався до битви. Таким гарним звичаєм Святослав здобув собі пошану навіть у ворогів. Вони й боялися його дуже. Бо думали собі: «Коли він нас попереджає про свій похід, то видно, певний своєї перемоги; видно, що має велике військо».

Багато походів зробив князь Святослав за своє життя. Багато воєн закінчив переможно й щасливо та багато воєнної здобичі привіз в Україну. 

Учитель історії.

v Робота в парах. Вправа «Дешифратор»

Використовуючи ключ, розшифруйте слова, які згідно з літописом належать князю Святославу.

2С 4D 4B 1Е 2D 1А 3Е.

	А	В	С	D	Е	F
1	В	К	Е	З	Н	Й
2	Я	Ь	І	А	Б	Є
3	О	Л	С	Ж	И	М
4	Т	У	Ї	Д	Р	,

Відповідь: «Іду на ви» (Учитель пояснює значення наведеної цитати).

Перед битвою князь Святослав відправляв своїм ворогам посланця з листом, в якому було написано «Іду на ви!» , що означає іду на вас.

Учитель літератури.

v Робота над оповіддю «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава»

v Бесіда за запитаннями.

-         Про що сперечався Святослав із греками?

-         На яких умовах було укладено мир?

-         Яка небезпека чекала Святослава на Дніпровських порогах? Чи був він попереджений?

-         Як звали печенізького князя?

-         Як загинув Святослав?

-         Скільки років правив Святослав?

v Характеристика образу Святослава. Складання інформаційного грона

сміливий

мудрий

Святослав

далекоглядний

хоробрий

                                                                                         

Мужній

 

Учитель історії.

У 2005 році в Запоріжжі вдень 235-річчя заснування міста було відкрито пам'ятник Святославу за проектом В'ячеслава  Кликова. А у 2011 році вчені знайшли ще одне підтвердження загибелі Святослава на Дніпровських порогах.

Мешканець міста Запоріжжя  під час риболовлі на Дніпрі витягнув з водойми старовинний меч. Цю знахідку  він передав Національному заповіднику «Хортиця». Фахівці припускають, що зброя могла належати Святославу — київському князеві, який загинув на Дніпрі поблизу острова в 972 р. в бою з печенігами.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Учитель літератури.

  Літописи – важливі пам’ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов’янської історії з давніх часів до ХVІІІ століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження в них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами тощо.

v Виконання тестових завдань.

1. Літописи – це:

а) легенди про воїнів;

б) перші рукописні книги про історичне минуле;

в) казки про богатирів.

 2. Засновником Києва вважають:

а) Кия;

б) Ярослава Мудрого;

в)Володимира Великого.

3. Нестор літописець був:

а) відомим руським філософом;

б) монахом Києво-Печерського монастиря;

в) братом Кия, Щека і Хорива.

4. Одного з братів Кия звали:

а) Чук;

б) Гек;

в) Щек.

5. Сестру засновників Києва звали:

а) Ольга;

б) Ярославна;

в) Либідь.

6. Кий був князем:

а) полянським;

б) волинським;

в) хорватським.

7. На честь Хорива і Щека були названі:

а) вулкани;

б) гори;

в) річки.

   8. Військо князя називається:

                                      а) дружина;

                                      б) піхота;

                                      в) бояри.

9.На честь кого з братів не називали гору?

                                      а) Кий;

                                      б) Хорив;

                                      в) Щек;

                                      г) Либідь.

10.Де Кий поставив невелике містечко для свого роду?

                                      а) на Дніпрі;

                                      б) на Дунаї;

                                      в) на Донці;

                                      г) на Прип'яті.

11.Де загинув Святослав?

                                      а) на Дніпровських порогах;

                                      б) на Каховському водосховище;

                                      в) в іншому місці.

12. Скільки років князював Святослав?

А) 29

Б) 27

В) 28

Г) 30

Рефлексія.

Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

1.Напишіть міні – твір на тему «Літописна оповідь, яка мені найбільше запам’яталась» ( 5 – 7 речень)

2. Складіть  кросворд за темою «Перші київські князі».